Сілаєв Вадим Олексійович

Народився 8 вересня 1994 року в с. Лаврів Луцького району Волинської області. Українець. Закінчив місцеву школу  в 2012 році, математичний факультет Волинського національного університету ім. Лесі Українки. З 2017 року - вчитель математики та інформатики в рідній школі, з 2019 року - викладач математики Луцького базового медичного коледжу. Опанувавши професію програміста, у 2021 перейшов до компанії Giga Prog.  Влітку 2022 року був призван до лав захисників України (отримав повістку на вулиці Луцька і одразу прибув до воєнкомата). Служив оператором БПЛА 46-ої окремої автомобільної бригади - військового з’єднання  у складі Десантно-штурмових військ ЗСУ.  Під час бойових дій, в результаті танкового обстрілу з боку противника, загинув 2 вересня 2022 року в районі населеного пункту Сухий Ставок на Херсонщині.   Похований 9 вересня в рідному селі Лаврів. 

Нагороджений орденом “За мужність” 111 ступеня  (посмертно). 18 жовтня 2022 року в  школі, де навчався Вадим Сілаєв, відкрито меморіальну дошку Герою. 

У Вадима Сілаєва залишились батьки  Тетяна Святославівна  і Олексій Васильович, молодший брат Юрій. “У нього завжди були якісь плани, він весь час прагнув до більшого, не задовільнявся аби чим. Він був мрійником, наполегливо йшов до своїх цілей”, - розповідає про сина Олексій Сілаєв.“Де б він не був, його завжди всі любили. З усіма дружив, ніколи не мав ворогів. Він був дуже вихованим і дипломатичним, але завжди до кінця відстоював свою думку. Що стосувалось історії, на якій він добре знався, то він міг вести дискусії на ці теми нескінченно. Свою рідну тітку, що живе в Криму і є прихильницею “рускава міра”, один лише Вадим намагався переконати. Він вірив, що своїми виваженими аргументами та грунтовними знаннями він зможе пробити цю стіну з пропаганди і упереджень”, - з жалем згадує батько Олексій Васильович. 

Вічна Пам’ять та Шана Герою!